Тунельний синдром: що це, симптоми, причини, діагностика, як позбавитися

Розбір

Ви — програміст чи майстер манікюру? У вас часто болить кисть чи лікоть, особливо на дощ? Це може бути тунельний синдром. Перевірте себе, чи немає у вас такої проблеми.

Тунельний синдром — це неврологічне захворювання, що проявляється відчуттям болю в області ліктя або зап’ястя. Нервові волокна затискаються, що призводить до оніміння та обмеження рухливості.

Чому з’являється тунельний синдром?

Провокувати розвиток недуги може:

Анатомічні особливості та генетика: потовщені зв'язки, генетично обумовлена квадратна форма зап'ястя.
Супутні захворювання: хронічні хвороби, артрит, ниркова чи печінкова недостатність, дисфункція щитоподібної залози, ожиріння, амілоїдоз та акромегалія.
Специфіка професії: ІТ-фахівці, водії, майстри манікюру, музиканти та швачки.
Травми та механічні пошкодження: забиття, вивихи, переломи та мікротравми зап'ястя чи ліктьового суглоба.
Гормональні фактори та стать: жінки значно частіше стикаються з цією патологією через природні особливості будови каналів та гормональні коливання.
Запальні процеси: гострі або хронічні інфекції, що супроводжуються набряком та запаленням.

Молода майстриня манікюру сидить за робочим столом у світлому салоні краси та тримається за зап’ястя через біль у руці. На столі — лампа, інструменти для манікюру та палітра зразків нігтів.

Хто найчастіше стикається з цією проблемою?

Зазвичай синдром зап’ястного каналу виявляють у жінок старше 40 років, а також у людей невисокого зросту. Також статистика показує, що неприємні симптоми та загострення хвороби значно частіше турбують у холодну пору року.

Як розпізнати синдром зап’ястного каналу

Зверніть увагу на симптоми, а саме:

«Мурашки» та втрата чутливості: пальці починають поколювати, німіти або в них з'являється неприємне печіння. Дискомфорт охоплює долоню і чотири пальці, крім мізинця.
Слабкість у руках: стає важко втримати чашку, застебнути ґудзики чи засилити нитку в голку.
Проблеми з рухливістю: пальці та долоня втрачають колишню гнучкість.
Біль, що заважає жити: рука може нити, причому біль часто посилюється вночі або під час одноманітної роботи.
Втрата контролю над температурою: ви можете не відчувати, наскільки гарячий чи холодний предмет тримаєте.
Зовнішні зміни: шкіра на кисті може ставати блідою.

Як перевірити наявність тунельного синдрому?

Лікар-невролог спочатку проведе огляд і запропонує кілька легких тестів:

Метод Тінеля: лікар легенько постукує по зап'ястю. Якщо всередині долоні чи в пальцях одразу починає поколювати — нерв уже затиснутий.
Тест із згинанням кисті: попросять максимально зігнути руку в зап'ясті. При тунельному синдромі вже за півхвилини ви відчуєте біль або сильне оніміння.
Підняття рук угору: потрібно потримати руки піднятими вертикально приблизно хвилину. Якщо є патологія, у пальцях швидко з'явиться сильний дискомфорт.
Перевірка манжетою тонометра: на руку одягають манжету для вимірювання тиску і накачують її. При затисненні нерва пальці майже одразу починають німіти та покриватися «мурашками».

Додаткові обстеження та аналізи

Невролог може призначити додаткову діагностику, УЗД, рентген, КТ або МРТ (щоб побачити, що саме тисне на нерв).

FAQ: часті питання

Як ще називають цю хворобу?

Ще ви можете почути такі назви, як:

карпальний синдром
тунельна нейропатія
тунельний синдром
синдром зап’ястного каналу

Чи можна вилікуватися за допомогою народної медицини?

Ні. Вона може лише тимчасово поліпшити початкову стадію. Настоянки та компреси не усувають причину — стиснення нерва в зап'ястному каналі.

Як лікують тунельний синдром?

Для боротьби з тунельним синдромом лікарі застосовують консервативні методи, а у запущених випадках — хірургічне розширення каналу.

На початкових етапах чудово допомагають спеціальні бандажі та ортопедичні шини для зап'ястя. Серед популярних: бандаж на зап'ястя Ortenza (Ортенза) 19-C ORT.
Полегшити стан також допомагають тимчасова відмова від одноманітної роботи, прикладання льоду для зменшення набряків та індивідуально підібрані медикаменти.
Для посилення ефекту неврологи призначають фізіотерапію, яка включає лікувальний масаж, електрофорез, мануальну терапію та акупунктуру.
Після можливої операції пацієнту тимчасово накладають гіпс, після зняття якого починається курс реабілітації з лікувальною фізкультурою (ЛФК) тривалістю від кількох тижнів до півроку.
Щоб уникнути повторення хвороби надалі, важливо регулярно робити перерви під час монотонної праці, виконувати зміцнюючі вправи для кистей та дозувати навантаження.

Епікондиліт та синдром тунельного канала — це одне й те ж?

Це різні патології: тунельний синдром виникає через защемлення нерва, а епікондиліт — через запалення сухожильних тканин.
Головна відмінність криється в симптомах, адже при проблемах із зап'ястним каналом німіють і поколюють пальці, а при епікондиліті людину турбує сильний біль у ділянці ліктя без втрати чутливості.
Їх часто плутають, проте лікуються вони абсолютно по-різному. Лікуванням тунельного синдрому займається невролог, який перевіряє чутливість кінцівки та підбирає ліки для зняття набряку. При епікондиліті слід звертатися до ортопеда-травматолога, оскільки ця патологія вимагає підбору ортопедичних бандажів або специфічної протизапальної терапії.

Бандаж на запястье Ortenza серого цвета с голубыми полосами и фиксирующим ремнем на липучке, надетый на руку пациента для поддержки сустава при туннельном синдроме.